Курбанов Рахманкул Курбанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курбанов Рахманкул
Народився25 липня 1912(1912-07-25)
село Карабаг Бухарського емірату, тепер Камашинського району Кашкадар'їнської області, Узбекистан
Помер9 червня 2012(2012-06-09) (99 років)
Узбекистан
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР, Узбекистан Узбекистан
Національністьузбек
Діяльністьекономіст, політик
Alma materВища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Науковий ступінькандидат економічних наук
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани»

Рахманкул Курбанович Курба́нов (25 липня 1912(19120725), село Карабаг Бухарського емірату, тепер Камашинського району Кашкадар'їнської області, Узбекистан — 9 червня 2012, Узбекистан) — радянський державний діяч, голова Ради міністрів Узбецької РСР, 1-й секретар Кашкадар'їнського та Андижанського обкомів КП Узбекистану. Член Бюро ЦК КП Узбекистану в 1961—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4—8-го скликань. Кандидат економічних наук (1966).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині заможного дехканина.

У липні 1926 — серпні 1928 року — секретар Карабагської сільської ради Яккабазького району Узбецької РСР.

З серпня 1928 по липень 1931 року навчався в Каршинському педагогічному технікумі Узбецької РСР.

У липні 1931 — липні 1932 року — учитель, інспектор (методист) Яккабазького районного відділу народної освіти.

У липні 1932 — 1933 року — секретар Яккабазького районного комітету ЛКСМ Узбекистану.

У 1933—1937 роках — студент Бухарського педагогічного інституту.

У 1937—1938 роках — науковий співробітник Бухарського педагогічного інституту.

У 1938—1939 роках — завідувач навчальної частини (заступник директора) педагогічного училища № 17 міста Карші Бухарської області.

У липні 1939 — лютому 1941 року — завідувач Каршинського міського відділу народної освіти Бухарської області.

Член ВКП(б) з липня 1940 року.

У лютому 1941 — грудні 1942 року — завідувач Сурхандар'їнського обласного відділу народної освіти.

У грудні 1942 — лютому 1943 року — 2-й секретар Термезького районного комітету КП(б) Узбекистану Сурхандар'їнської області.

У лютому — червні 1943 року — 1-й секретар Кашкадар'їнського обласного комітету ЛКСМ Узбекистану.

У червні 1943 — жовтні 1946 року — 3-й секретар Кашкадар'їнського обласного комітету КП(б) Узбекистану.

У жовтні 1946 — 1949 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У липні 1949 — січні 1951 року — 1-й секретар Чинабадського районного комітету КП(б) Узбекистану Андижанської області.

У січні 1951 — січні 1952 року — 1-й секретар Ізбаскентського районного комітету КП(б) Узбекистану Андижанської області.

У січні 1952 — січні 1956 року — 1-й секретар Кашкадар'їнського обласного комітету КП Узбекистану.

У січні 1956 — вересні 1961 року — 1-й секретар Анжижанського обласного комітету КП Узбекистану.

27 вересня 1961 — 20 лютого 1971 року — голова Ради міністрів Узбецької РСР.

У 1971—1975 роках — 1-й заступник міністра радгоспів Узбецької РСР.

З березня 1975 року — персональний пенсіонер союзного значення в Ташкенті.

У 1975 році заарештований і засуджений. У 1975 році виключений з партії рішенням КПК при ЦК КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 жовтня 1977 року звільнений від відбування покарання. 30 липня 1979 року Верховним судом Узбецької РСР повністю реабілітований.

З 1979 року — 1-й заступник директора тресту «Каршицілинбавовна» управління «Каршибуд» Узбецької РСР.

Потім — на пенсії. Помер 9 червня 2012 року в Узбекистані.

Дружина

[ред. | ред. код]

Дружина — Аміна Абдуллаєва.

Діти: Лідія, Бахтіяр, Фіруза, Фазілат.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]